葭原神社, Синтоїстське святилище в Ісе, Японія

Святилище Асіхара — невелике синтоїстське святилище біля південного краю території Цукійомі-но-мія в Ісе, поблизу входу на задню стежку. Його будівля у стилі сінмей-дзукурі з дощаним дахом звернена на південь і оточена одним рядом огорожі тамаґакі; перед нею стоять ворота торії сінмей, поруч росте велике камфорне дерево. Ділянка має площу близько 238 квадратних метрів, скриньки для пожертв немає.

Святилище приписують Яматохіме-но-мікото, і воно згадується в «Котайдзінґу ґісікічьо», укладеному 804 року, отже існувало до цієї дати. У «Ніхон Монтоку Тенно Дзіцуруку» є запис за 858 рік. У середньовіччі святилище занепало, а на початку епохи Мейдзі його місце було втрачене; 1880 року його відбудували зі старого дерева зі східного й західного складів святилища Мішіодоно, а також 1918 і 1957 роках.

Назва Асіхара означає очеретяне поле й нагадує про очерет, що колись ріс навколо святилища; місцеві називають його також Іґаї-но-морі, за іменем його божества. Три шановані божества — Сасацухіко, Уканомітама-но-міоя та Ікаріхіме — охороняють поля й збіжжя. У святилищі немає скриньки для пожертв.

Святилище розташоване біля головної дороги, і до нього легко дістатися автомобілем або автобусом, лише кілька хвилин пішки від сусідніх станцій, поруч є паркування. Невелика територія з простими зручностями дозволяє відвідувачам провести час у тихому місці без натовпів.

Святилище є одним із 16 підпорядкованих святилищ (масся) Внутрішнього святилища Ісе, посідаючи серед них третє місце. Воно також внесене до реєстру святилищ Енґісікі як «святилище Оґіхара», а в епоху Мейдзі адміністрація святилища вирішила, що обидві назви стосуються одного місця, прийнявши читання «Асіхара».