Kanehiranari-en, Парк у префектурі Аоморі, Японія

Канехіранані-ен — японський ландшафтний сад у Куроїсі, префектура Аоморі, з великим ставком ліворуч від головної будівлі та складною кам'яною береговою лінією. Від будівлі в двох напрямках ведуть перехідні камені, а сад прикрашають великі мегаліти, зокрема конічний пагорб, що імітує гору Івакі, та кілька кам'яних ліхтарів. На західній стороні стоїть колишня резиденція родини Като з головним будинком і окремим чайним павільйоном, збудованими 1902 року.

Като Уехей, політик і підприємець із Куроїсі, замовив сад, щоб дати роботу селянам під час неврожаю. Такахасі Тейдзан, третій майстер школи Ойсі Буґаку, почав його 1892 року, але помер до завершення; його учні Обата Тейджу та Ікеда Тейґецу закінчили сад 1902 року. 2006 року його визнали національним Місцем краси краєвиду, приватний власник відреставрував його, навесні 2015 року сад відкрили для публіки, а в листопаді 2019 року передали місту Куроїсі.

Назва Kanehiranari-en виражає бажання Като Ухея, щоб золото оберталося серед усіх людей і панував мир. Альтернативна назва Sawanari-en походить від Sawanari-nosuke — торгової назви сакеварні родини Като, яку вони вели до близько 1897 року.

Сад розташований приблизно за вісім хвилин пішки від станції Куроїсі на лінії Конан. Після завершення реставраційних робіт його відкрили для відвідувачів навесні 2015 року, а в листопаді 2019 року він був безоплатно переданий місту Куроїсі. Із західного боку саду стоїть колишня садиба родини Като з головним будинком і окремим чайним павільйоном.

Назва саду виражає прагнення Като Уехея, щоб золото поширювалося серед усіх людей, а світ став мирним. Інша назва, Саванарі-ен, походить від торгової назви сакеварного підприємства родини Като, Саваянарі-но-суке, що діяло до близько 1897 року.