Sekkoji, Буддійський храм у Кацурагі, Японія

Секкодзі — храм секти Дзьодо в Сенно, Кацурагі, префектура Нара, з назвою гори Дзіундзан і головним образом Аміда Ньорай. На території є Хондо, Мірокудо, сад, дзвіниця, тринадцятиярусна кам'яна пагода та центральний наріжний камінь вежі кінця періоду Асука.

Згідно з «Енґьо сякусьо» 1322 року, тут наприкінці періоду Асука знайшли великий камінь, що випромінював світло; імператор Тендзі наказав викарбувати на ньому образ Майтреї та звелів Ен-но Одзуну звести залу. Розкопки 1991 року виявили кам'яного сидячого Будду кінця періоду Асука, нині культурну цінність префектури Нара, а також черепицю та фундамент зали на п'ять на чотири прогони. Згодом храм перейшов до школи Дзьодо.

Храм має прізвисько Сомедзі, «храм фарбування», від криниці Соменої, де принцеса Чюджьо, за переказом, пофарбувала лотосові нитки в п'ять кольорів, перш ніж у 763 році виткати мандалу Тайма. На території є вишня Ітокаґе-дзакура, на якій вона вішала нитки, та статуя принцеси.

До Секкодзі не дійти пішки від станції: від станції Нідзьо-дзіндзяґуті (лінія Кінтецу Мінамі-Осака) — близько п'яти хвилин таксі, від станції Касіба (лінія JR Вакаяма) — близько десяти. Автомобілем храм лежить за п'ять кілометрів від розв'язок Касіхара та Касіба автостради Нісі-Мейхан. У саду ростуть півонії, деревоподібні півонії, гортензії, вишні та лагерстремії, цвітіння яких розподілене протягом року.

За легендою, принцеса Чудзьо занурила в криницю Соменой нитки з лотосових стебел, і вони вийшли п'яти кольорів; потім вона за одну ніч, 763 року, виткала мандалу Тайма. На території стоїть вишня Ітокаке-дзакура, на якій вона нібито вішала пофарбовані нитки. Найдавніша згадка, «Кенкю дзюнрей-кі» 1192 року, не називає жодної принцеси: вона та її батько Фудзівара-но Тойонарі з'являються лише з періоду Муроматі.