Żółta Karczma, Історичний заїзд у Мокотові, Польща

Жовта Корчма — це будівля середини XIX століття за адресою алея Віляновська 204 у варшавському районі Мокотів, спроєктована італійським архітектором Францішеком Марією Ланці. Вона має характерну вежу і тепер тут розміщується Музей історії польського селянського руху.

Будівлю звели в середині XIX століття за проєктом італійського архітектора Францишка Марії Ланці; у ній містився заїзд Belle-Vue при дорозі, що з'єднувала Вілянув із П'ясечинським шляхом, нині вулицею Пулавською. Заїзд збанкрутував на початку XX століття, і будівля занепала. 1929 року граф Адам Браницький здав її Товариству розведення мисливських собак, яке від 1931 року проводило там навчання, доки 1937 року не перенесло осідок до Радзиміна. 1966 року вона перейшла до Державної скарбниці, 1971 року її внесли до реєстру пам'яток, на початку 1980-х відреставрували, а від 1984 року тут діє Музей історії польського селянського руху.

Назва Żółta Karczma («Жовта корчма») походить від заїзду Belle-Vue, що діяв тут. 1929 року граф Адам Браницький здав будівлю в оренду Towarzystwo Hodowli Psów Myśliwskich, яке з 1931 року дресирувало мисливських собак, а 1937 року перенесло свій осідок до Радзиміна. Від 1984 року тут міститься Музей історії польського селянського руху.

Будівля стоїть на алеї Віляновській, 204, у районі Стегни (Мокотув), на історичній території села Служев у Віляновських маєтках. Від 1984 року тут розміщується Музей історії польського селянського руху, тож відвідання залежить від годин роботи музею. 1971 року будівлю внесено до реєстру пам'яток.

Вежа будівлі слугувала спостережним пунктом для повстанців під час Варшавського повстання. Після війни корчма стояла покинутою і занепала, аж доки 1966 року не перейшла до Державної скарбниці, а 1971 року її не внесли до реєстру пам'яток.