Соловецькі острови, Архіпелаг у Білому морі, Росія

Соловецькі острови — архіпелаг із шести головних островів і понад 100 острівців у Білому морі загальною площею 347 км². На острові Великий Соловецький монастирський мур із грубого сірого, коричневого й іржаво-оранжевого каменю несе два високі пірамідальні дерев'яні дахи зі шпилями; за ним здіймаються блідо-зелені та сірі цибулясті бані з хрестами і біла вежа з наметовим дахом. Береги складені з гранітів і гнейсів, земля вкрита сосною звичайною та ялиною європейською.

Ченці заснували монастир у 15 столітті та збудували укріплений комплекс з каменю за десятиліття. Пізніше радянська влада перетворила територію на трудовий табір, доки церква не повернулася після розпаду СРСР.

Назва архіпелагу походить від саамського Suollek — «острови»; росіяни називають його Соловки. Монастир, заснований 1436 року, є чоловічим ставропігійним монастирем, у церквах якого проходять православні служби, на які приходять паломники. Ченці проклали канали між озерами, а оселедцевий промисел, до 80 % улову, сягає часів заснування монастиря у XIV столітті.

Відвідувачі потрапляють на архіпелаг літаком або поромом, залежно від сезону та погодних умов у Білому морі. Теплий одяг і міцне взуття стануть у пригоді, оскільки вітер і прохолодна температура можуть бути навіть у літні місяці.

Один із менших островів має кам'яні лабіринти з доісторичних часів, призначення яких науковці досі не можуть повністю пояснити. Мандрівники знаходять ці спіральні візерунки біля берега, далеко від релігійних споруд.