Ондрусовский монастырь, Православний монастир в Алавоїні, Росія.

Ондрусівський монастир стоїть на східному березі Ладозького озера, за 25 км від Олонця. Його мурована церква Введення Богородиці та церква Святого Миколая, обидві зруйновані, збереглися разом із фундаментами монастирського муру з вежами та шістьма житловими будинками. Місце займає півострів поблизу гирла річки Алавоїне.

Адріан Ондрусовський, шляхтич, який став ченцем у Валаамському монастирі, заснував пустинь при гирлі Олонки (Алавоїне) на початку XVI століття; першою спорудою була церква Святого Миколая. Цар Іван IV робив вклади, а Адріан загинув 1549 року дорогою з Москви, убитий селянами. У 1572–1573 роках шведські війська Германа Флемінга спалили дерев'яні будівлі; Катерина II скасувала монастир 1764 року, а з 1817 року його відновили коштом Семена Чусова й Андрія Сергеєва, приписавши до Валаама.

Назва походить від карельської форми Онтрос імені засновника Адріана. Ченці говорили карельською, а не російською чи церковнослов'янською, що робило їх популярними серед місцевого населення, і карели з Фінляндії приходили сюди прочанами. Монастир зберігав старі ікони святої Параскеви, святих Сергія і Германа Валаамських та чудотворну ікону святого Миколая.

Монастир стоїть на східному березі Ладозького озера, за 25 км від Олонця; збереглися руїни літньої церкви Введення та зимової церкви Святого Миколая, фундаменти муру з вежами і шість житлових будівель. Нині територію використовує Митрофанівська пустинь, тож доступ слід узгоджувати з цією спільнотою.

Монастир уже не діє: після 1917 року він припинив існування, а ченці сховалися у Валаамському монастирі на території Фінляндії. З 2011 року ділянку передано Митрофаніївській пустині. Збереглися руїни літньої церкви Введення та зимової церкви Святого Миколая, фундаменти муру з вежами і шість житлових будівель.