Radon Springs in Lopukhinka, Охоронювана природна пам'ятка в Ленінградській області, Росія

Радонові джерела в Лопухинці — це геологічна й гідрологічна пам'ятка природи площею 270 гектарів у Ломоносовському районі, створена 1976 року. Джерела кембро-ордовицького водоносного горизонту живлять річку Лопухинку й вирізали каньйон завглибшки до 30 метрів. Дві греблі в верхів'ях стримують два видовжені штучні озера шириною близько 50 метрів і довжиною 200 та 500 метрів; нижче від нижньої греблі розташований риборозплідник «Рудиця».

29 березня 1976 року територію між селами Лопухинка і Верхні Рудиці площею близько 270 гектарів виконавчий комітет Ленінградської області оголосив охоронюваною пам'яткою природи. У верхів'ях каньйону звели дві невеликі греблі, щоб регулювати стік джерел і річки Лопухинки; утворилися два витягнуті озера завширшки близько 50 метрів і завдовжки 200 і 500 метрів, за 50 метрів одне від одного. Нижче греблі розташований риборозплідник «Рудиця».

У трав'яному ярусі зростають медунка, печіночниця, весняна вика та рідкісний широколистий дзвоник. Заповідник дозволяє лише санітарні рубки, збирання грибів і ягід та навчальні екскурсії для школярів. Річка Лопухинка, притока Коваші, охороняє струмкову форель.

Заповідник займає 270 гектарів на півдні Ломоносовського району, між селами Лопухинка та Верхні Рудиці. Екологічна стежка обходить верхнє озеро й починається біля невеликої купальні. Дістатися можна з Санкт-Петербурга через Петергоф, далі автобусом у бік Копор'я до зупинки Лопухинка. Будівництво, виробнича діяльність і будь-яке забруднення заборонені.

Джерела виходять із кембро-ордовицького водоносного горизонту, вода якого має високу концентрацію радіоактивних елементів, насамперед радону. Радон надходить із глибоко залеглих сланців, а не з вапняку чи пісковику. Дві невеликі греблі у верхів'ях каньйону стримують потік і утворюють озера завдовжки 200 і 500 метрів, за约 50 метрів одне від одного.