Private Garden of the Winter Palace, Сад біля Зимового палацу в Санкт-Петербурзі, Росія

Приватний сад Зимового палацу — це прямокутна зелена зона з деревами та кущами, з'єднана з входом до палацу брукованою доріжкою. Висока стіна з огорожею оточує всю територію та відокремлює її від громадських просторів навколо.

Сад створили 1896 року на плацу під вікнами цариці Олександри Федорівни, дружини Миколи II, яка бажала приватності для дітей. Його спроєктував ландшафтний архітектор Георг Купгальдт, директор міських садів Риги. Високий мур із ґратами розібрали 1920 року, а сад знищили 1 травня 1920 року під час «ленінського» суботника за участю 7 тисяч робітників.

Сад був закритий для публіки; біля огорожі стояв вартовий. Цю огорожу 1897 року обрав Микола II за проєктом Романа Мельцера; вона наслідувала бароко Растреллі з листям аканта, імператорськими монограмами та державним гербом. Виготовлена 1899 року, вона отримала Гран-прі на Всесвітній виставці в Парижі 1900 року.

Сад знищили 1 травня 1920 року під час добровільного прибирання; збереглися лише дерева та фонтан, відновлений у 2007–2008 роках. Вісім ланок огорожі перенесли в 1925–1926 роках до саду 9 Січня на проспекті Стачок, де змінили їхні пропорції. Нині це публічний газон між Палацовою площею та Невою.

Чавунна огорожа саду, спроєктована Романом Мельцером у стилі бароко Растреллі, здобула Гран-прі на Всесвітній виставці в Парижі 1900 року. Її візерунок з листя аканта обрамляв імператорські монограми та державний герб. Вісім ланок згодом перенесли до саду 9 Січня на проспекті Стачок, де основи встановили нижче, що змінило пропорції.