Садиба Братцево, Садиба в районі Південне Тушино, Росія

Братцево — класицистична садиба на річці Сходня в московському районі Південне Тушино. Двоповерховий головний будинок, ймовірно за проектом Андрія Вороніхіна, має круглу залу з куполом і хорами. 1936 року архітектор Олександр Варшавер добудував одноповерхові крила у формі літери Н, засклив бічні колонади й пофарбував прибудови у жовтий колір із білими деталями.

Село Братцево згадується у XVI столітті; у 1650-х роках боярин Богдан Хитрово придбав його і в 1660–1670-х звів муровану церкву Покрови Пресвятої Богородиці. 1780 року граф Олександр Строганов купив садибу як відступне для дружини Катерини Трубецької, яка жила там з Іваном Римським-Корсаковим; мурований головний будинок датований 1813–1815 роками. Після 1917 року князь Микола Щербатов передав садибу радянській владі, а 1936 року архітектор Олександр Варшавер перебудував будинок на корпус санаторію.

Садибну церкву звели за Богдана Хітрово у 1660—1670-х роках, 1833 року її перебудував Василь Ладомирський, а згодом за князя Щербатова розписали майстри з Палеха. Потир, дискос і оздоблене Євангеліє з майстерень Хітрово 1924 року передали до Збройової палати Кремля. Паркова ротонда «Миловида» має десять колон.

Садиба лежить на річці Сходні в московському районі Південне Тушино. Головний будинок, перебудований 1936 року з одноповерховими крилами, нині належить Спілці театральних діячів і слугує корпусом будинку відпочинку; парк, ставки й ротонда від нього окремі. Реставрація 2012 року змінила вигляд фонтана, про що місцеві активісти повідомили «Архнадзор».

У 1930-х роках садиба слугувала реабілітаційним центром для полярних дослідників під керівництвом Отто Шмідта. Цей незвичний розділ перетворив класичну садибу на осередок арктичних досліджень і відновлення.