Елецкий Троицкий монастырь, Монастир у Єльці, Росія

Єлецький Троїцький монастир — це частково діючий російський православний чоловічий монастир у Єльці, на перетині вулиць Комунарів і Пирогова в північно-західній частині міста. Збереглися частини східної, північної та західної стін із двома кутовими вежами, братський корпус із прибудованою церквою святого Пантелеймона та дзвіниця. Колись монастир мав п'ять кам'яних церков і мур заввишки 8,5 метра з чотирма вежами.

Монастир уперше згадується 1592 року, коли деревна обитель на високому мисі при впадінні річки Єльчик у Сосну налічувала до 25 ченців. Після указу Катерини II 1764 року, що вивів його зі штату, монастир скасували 1775 року, а братію в січні 1776 року перевели до Лебедяні. 1836 року його відновили на новому місці — на західній околиці Єльця, на Орловській дорозі, — завдяки міському голові Івану Шапошникову та його дружині Євдокії.

Монастир носить ім'я Трійці, а його головний собор було освячено 5 вересня 1836 року перед великим натовпом прочан, містян і гостей. Комплекс відбудували з 1830 року на західній околиці Єльця, на Орловській дорозі, після скасування 1775 року дерев'яного монастиря при гирлі Єльчика. Теплий п'ятибанний Тихвінський храм завершили 1870 року.

До монастиря можна потрапити через головну браму, відвідування можливе у світлий час доби більшість днів. Як діюча релігійна установа, він вимагає від відвідувачів стриманого одягу та тихої поведінки на території.

Перше місце монастиря було на високому мисі при впадінні Єльчика в Сосну, від 1592 року до скасування 1775 року. Теперішній комплекс на захід від центру постав 1836 року, коли Євдокія Шапошникова, вдова купця Івана Шапошникова, завершила його задум: збудувати кам'яний Троїцький храм і пожертвувати 30 тисяч рублів.