Žďár monastery, Бароковий монастир у Ждярі-над-Сазавою, Чехія.

Ждярський монастир — це комплекс із середньовічним ядром, розширений пізнішими прибудовами в Ждярі-над-Сазавою. Комплекс містить початкові релігійні будівлі разом із житловими приміщеннями, господарськими спорудами та дворами, які разом формують повну територію сьогодні.

Засноване 1252 року Бочеком з Обжан і заселене ченцями з Непомука, цистерціанське абатство було спалене гуситами 1422 року й скасоване 1613 року. Абат Йоганн Грайфенфельс викупив маєток 1638 року й відновив монастир. Після пожежі 16 липня 1784 року абат Отто Штайнбах попросив про скасування, яке імператорським декретом здійснено 13 жовтня 1784 року.

Латинська назва монастиря, Fons Beatae Mariae Virginis (Джерело Пресвятої Діви Марії), збереглася в чеському Studnice Blahoslavené Panny Marie. Абат Вацлав Веймлува заснував тут 1727 року академію для молодої шляхти, розміщену в частині абатства, і наказав перебудувати прелатуру на чотирикрилу резиденцію з французьким садом.

Комплекс розташований за два кілометри на північ від центру Žďár nad Sázavou, при впадінні Stržský potok у Sázava, з Konventský rybník зі сходу та Bránský rybník із заходу. Оскільки монастирські будівлі після 1784 року здебільшого розібрали, збережене ядро становлять церква, prelatura та готична кринична каплиця. Монастирська церква, тринавна базиліка з трансептом, 2009 року отримала від папи Бенедикта XVI титул малої базиліки.

Цвинтар, про який ідеться в рецензії, не стоїть поруч із монастирем: чумний цвинтар Dolní hřbitov лежить поза територією, і джерела згадують його лише серед робіт Сантіні для абата Вацлава Веймлуви, поряд із господарством Lyra та прощальною церквою на Zelená hora. У мурах середньовічний клуатр після 1784 року здебільшого розібрали; лишилися готична каплиця над криницею та довге вхідне крило.