Stagnov, Руїни замку в Рихтаржові, Чехія

Стагнов це руїни замку на мисі над потоком Раковець, за 1,5 км на захід від Рихтаржова. Ядро являло собою багатокутник розміром близько 30 × 25 м, оточене мантелевою стіною, з трьома ровами й передгороддям на півдні та переднім двором на півночі. Збереглися лише рештки мурів і сліди рельєфу, нині під лісом.

Археологічні знахідки датують заснування Стагнова кінцем 13 століття, коли родина Штанґе оселилася на Драганській височині як ленники оломоуцького єпископа Бруно з Шауенбурґа. 1381 року замок зафіксовано як Nový hrad (Новий замок), ним володів Петр з Штернберка після спадку від дядька Альбрехта; сусідній замок Дєдіце тоді звався Starý hrad. 1397 року він перейшов до Петра з Краварж, а 1525 року значився спустілим.

Назва Стагнов походить, ймовірно, від роду Штанґе, міністеріалів єпископа Бруно з Шауенбурґа, які оселилися на Моравії у XIII столітті. Замок звали Nový hrad (Новий замок) на противагу Дєдіце, «Старому замку»; назва Гráдек збереглася в зниклому містечку під мурами.

Руїни лежать за 1,5 км на захід від Рихтаржова, на вкритому лісом виступі над Раковцем, одразу перед його впадінням у Малу Гану; місцевість заліснена й не має краєвиду. 1924 року відкрили частину фундаментних мурів, а ґрунт нерівний. З півночі межує військовий полігон Бржезина.

Назва замку, ймовірно, походить від роду Штанґе, міністеріалів оломоуцького єпископа Бруно фон Шауенбурґа, що оселилися на Моравії у XIII столітті. Місце називали Nový hrad (Новий замок), щоб відрізнити від Дєдіце, Старого замку.