Vlhošť, Гірська вершина в Північній Богемії, Чехія

Вільштберг — найвища вершина Кокошинська заввишки 614 м, фонолітове ядро, яке близько 31 мільйона років тому прорвало навколишній пісковик. На схилах є блокові пісковикові тераси, а весь пагорб укритий лісом, тому краєвид відкривається лише з кам'яних терас південно-західного схилу.

Гора вперше згадується письмово 1406 року як «in Wlhossti». 1793 року Франтішек Амброж Ройсс описав її фоноолітове тіло й розпізнав у ньому кристали польового шпату та амфіболу; його син Август Емануель Ройсс згодом використав гору в працях зі стратиграфії чеського крейдового басейну. Вершина й південно-західні схили стали природним заповідником 1998 року.

Назва Vlhošť імовірно походить від особового імені Vělgost, тобто «пагорб Влгоста»; менш імовірне тлумачення пов'язує її з Velhošť або Velehošť, а перша частина може походити від германського wild/wilth — «дикий». Вершина вкрита лісом, і жодна маркована стежка не веде на неї; жовта стежка обходить гору.

Стежки, що ведуть до вершини, чітко позначені та починаються від паркувальних майданчиків поблизу. Відвідувачам варто носити міцне взуття та бути готовими до змінних умов на стежках залежно від сезону.

Ядро вершини складається з фоноліту, що близько 31 мільйона років тому проник у навколишній пісковик; геолог Франц Ганчель вважав його лаколітом і сперечався про це з Германом В. Грабером, який назвав Vlhošť фонолітовим куполом.