Vraní skály, Скельне утворення в Гардеку-над-Нісоу, Чехія

Врані скелі — це група з семи окремих пісковикових веж у Лужицьких горах над долиною Красни-Дул поблизу Гардеку-над-Нісоу, на висоті близько 500 метрів над рівнем моря. Найвідоміша вежа — Феллерова веж; інші — дві Шахтові вежі, Кркавец, Кркавцова, Кркавчі-Гніздо, Грушка й Мала грушка. Глибока розколина розділяє північну та південну частини.

Перше задокументоване сходження на головну вежу відбулося 17 червня 1894 року: професор із Циттау Теодор Феллер разом з Адольфом Галером і Фердинандом Зігмундом дістався вершини по мотузковій драбині, а не лазінням; відтоді вежа носить його ім'я. Перше справжнє вільне сходження здійснили 21 травня 1904 року Карл Кірхгоф і Франц Заломон.

Скелі мають дві назви: Rabensteine німецькою та Vraní skály чеською, що відображає багатомовну спадщину цього прикордонного регіону. Обидві назви використовувалися поколіннями місцевих жителів.

Скелі стоять на висоті близько 500 м над рівнем моря над долиною Красни-Дул, приблизно за 1 км на захід від Горні-Седло і за 1 км від Попової скелі та Горніх скель. Доступ піший; вежі — це скелелазний терен із маршрутами від IV до VIII UIAA, тож хто не лізе, лишається на стежках унизу.

Розколина між північною та південною частинами групи утворилася не внаслідок вивітрювання: вулканічний вплив нагрів і затвердив пісковик на обох внутрішніх стінах. Порода — сеноманський пісковик з прошарками конгломерату та залізистими кірками; затверділі стіни зробили вежі об'єктом скелелазіння ще з кінця XIX століття.