Černá věž, Вежа епохи Відродження в Клатови, Чеська Республіка

Черна веж — пізньоготична кам'яна годинникова вежа, дзвіниця та оглядовий майданчик у південно-західному куті náměstí Míru у Клатові, поруч із ренесансною ратушею. Її висота 81,6 м, вона має дев'ять ярусів і увінчана пірамідальним дахом із чотирма малими кутовими вежками; до оглядової галереї на висоті близько 50 м ведуть 226 сходинок.

Заможне королівське місто замовило 1547 року італійському будівничому Антоніо де Сала вежу, призначену і для оборони, і для демонстрації багатства міста. Кам'яну вежу завершили 1557 року після десяти років будівництва, а 1583 року в ній повісили дзвін, відлитий Мартіном Їндрою, згодом названий Бартоломей. Пожежа 1758 року розтопила первісний дзвін і закоптила вежу, звідси назва Чорна вежа.

Назва Černá věž, Чорна вежа, походить від пожежі 1758 року, яка обпалила вежу й надала їй темнішого відтінку. Дзвін Бартоломей, перелитий 1760 року П. А. Якоміні та знаний як Вондра, і досі б'ють близько десять дзвонарів, завжди розгойдуючи його удвох, щонайменше вісім разів на рік.

Оглядову галерею розміщено на висоті близько 50 метрів, до неї ведуть 226 сходинок. Вежа стоїть на висоті 412 метрів над рівнем моря, у південно-західному куті площі Наместі Міру, поруч із ренесансною ратушею. Циферблати годинника мають розмір 4,26 на 4,26 метра, а сама годинна стрілка сягає двох метрів.

У нижній частині вежі є 24-годинний астрономічний годинник, спроєктований професором Фердинандом Ванеком (1849–1939); він довго не працював і був відремонтований лише 2000 року. Циферблати на чотирьох боках встановив 1855 року механік Ян Бошек, а 1904 року римські цифри замінили арабськими.