Oppidum Závist, Кельтська археологічна пам'ятка в Лготі, Чехія

Оппідум Завіст — найбільший кельтський оппідум у Чехії, що займає близько 118 гектарів на пагорбі Градіште та протилежному пагорбі Шанце, 391 метр над правим берегом Влтави поблизу Збраслава. Його вали завдовжки майже 9 км оточували акрополь із кам'яним святилищем розміром 9 × 10 × 11 метрів.

Пагорб був заселений з енеоліту й укріплений у середній бронзі. На початку латенського періоду близько 400 р. до н. е. це був важливий осередок із контактами з Грецією та Етрурією, а близько середини II ст. до н. е. виник кельтський опідум, що проіснував до періоду після середини I ст. до н. е.

Назва Завіст походить від лісничівки під пагорбом Градіште, біля струмка, який раніше називався Залужанка. На акрополі оппідума було кельтське святилище розміром 9 × 10 × 11 метрів, а сама пам'ятка тепер є національним культурним надбанням.

Оппідум розташований на пагорбі Градиште над долиною Бржежанське, вершина якого піднімається на 200 м над Влтавою. Місце не охороняється й заросло рослинністю; видно залишки валів і акрополя, але кам'яні споруди, розкопані в 1970-х роках, були засипані після 2003 року. Доступ пішки стежками з Лготи або Точної; рельєф крутий і нерівний.

Астероїд (7440) Závist, відкритий 1995 року, названо на честь цього пагорба. Розкопки також виявили підвищений акрополь із кам'яним святилищем розміром близько 9 на 10 метрів, що був культовим центром надрегіонального значення.