Sedlecké skály, Пам'ятка природи в Празі, Чехія

Седлецькі скелі — це скельний дефіле на лівому березі Влтави, складене з перемежованих граувак і сланців кралупсько-збраславської групи пізнього протерозою, нахилених на схід під кутом 40–90°. Південна частина вкрита лісом з кленів, дубів і робінії; північна має стрімкі скельні уступи зі степовою рослинністю на вершинах.

Скельна стіна складена з граувак і сланців верхнього протерозою групи Клалупи-Збраслав, слабко контактно метаморфізованих магмою. Седелец із колишньою цегельнею дав рештки неандертальця, датовані 250 000 років до н. е., а на схилах збереглися вогнища повторного заселення. 1982 року територію оголосили охоронюваним природним утворенням, а 2002 року підтвердили статус без зміни меж.

Назва походить від села Седлець, чия колишня цегельня дала рештки неандертальця віком 250 000 років до н. е. Від початку V століття до н. е. землеробство звело праліс, і до 1950-х років скелі оточували малі господарства з садами й пасовищами; після відходу мешканців терен і робінія заступили колишній степ. У квітні й травні на скельних полицях жовтіє Aurinia saxatilis.

Пам'ятка лежить на лівому березі Влтави між північним краєм Седлеця та заповідником Розтоцький гай – Тихе удолі, на заході межує із Сухдолом. Південна частина лісиста й полого спадає; північна має стрімкі скельні уступи зі степовою рослинністю. Нижні ущелини зарослі чагарником і важкодоступні, а нижні схили зазнали впливу залізничного коридору, збудованого у XX столітті.

Заповідник охороняє популяцію чеського ендемічного жука Cylindromorphus bohemicus, описаного 1933 року професором І. Круті скельні виступи колись лише зрідка випасали кози та вівці, тому їхня степова рослинність збереглася. Малий потік витікає за 130 м над ділянкою й живить водойми, де живуть вогняні саламандри.