Vargač, Перебудований замок і колишня зерносховище в Добржиші, Чехія

Варґач це перебудований замок на мисі над ставком Гутьский на східній околиці Добржиша. Його сучасний вигляд походить від перебудови після пожежі 1720 року, коли додали великий бароковий фронтон, а більшість вікон замурували більш ніж наполовину. Частково збереглися дві будівлі первісного замку: менша споруда, звана пуркрабстві, з помешканнями, та палац, перетворений на зерносховище.

Варгач, ймовірно, заснував маркграф Карл, згодом Карл IV, наприкінці правління короля Яна Люксембурзького. До 1422 року він залишався королівським, коли Сигізмунд Люксембурзький заставив його Бедржіху та Ганушу з Коловратів. Бруно з Мансфельда купив його 1630 року за 40 000 рейнських гульденів; після пожежі 20 травня 1720 року його перебудували на зерносховище, яким він був до 1949 року.

Назва Vargač, що також записується як Varkač, нібито означає «княжий плащ». Місцева легенда розповідає про Юдітку, дочку старого ключника, яка опівночі в підвалах знайшла чорного лицаря, що грав на лютні, і отримала від нього монети та коштовне каміння; оповідь живе поряд із зерносховищем і скелею Vargačská skála.

Варгач стоїть на мисі над ставком Гутьский на східній околиці Добржиша, біля тамтешнього замку. Будівля приватна й не використовується з 1989 року, тож усередину не потрапити. Дві збережені споруди — менший пуркрабстві та палац, перебудований на комору, — видно зі стежки над ставком і з боку міста.

Назва Vargač (або Varkač) нібито означає «княжий плащ». Місцева легенда розповідає про Юдітку, доньку старого ключника, яка в підвалах знайшла чорного лицаря, що грав на лютні; він охороняв королівський скарб і дав їй монети та коштовне каміння, перш ніж зникнути назавжди.