Fortress in Volyně, Готична фортеця у Волині, Чехія

Фортеця у Волині — двоповерхова будівля з необробленого граніту, завдовжки 26 метрів, завширшки 9–9,5 метра й заввишки 12,25 метра, з дещо трапецієподібним планом. Кути укріплено тесаними блоками, а всередині освітлюють вузькі стрілчасті вікна та прямокутні отвори з кам'яним обрамленням. На півночі є вхідні сходи, а навколо подвір'я зберігся фрагмент муру з шестикутною наріжною баштою.

Місце фортеці було заселене в XI–XII століттях; у північно-західному куті підвалу виявлено кам'яний житловий будинок початку XIII століття. Збережена двоповерхова будівля з граніту датується XIV століттям, а шестикутний бастіон, рів і зовнішній вал додано на початку XVI століття. Волині належала празькому капітулу до гуситських воєн; 1436 року Сигізмунд Люксембурзький заставив її Пршібікові з Кленової, а в договорі 1629 року фортеця вже не згадується, ймовірно, тоді вже слугувала коморою.

У фортеці з 1956 року розміщується міський музей Волині. Назва походить від містечка, володіння яким належало празькому капітулу до гуситських воєн; представники капітулу призначали тут бургграфів, зокрема Мікулаша з Горжовиць 1450 року та Александра з Бузиць 1507 року. У договорі 1629 року споруда вже не згадується як фортеця, тоді вона, ймовірно, слугувала коморою.

Фортеця стоїть на вулиці Школні, поруч із костелом Всіх святих. До двоповерхової будівлі з граніту входить через сходи з північного боку, а навколо подвір'я зберігся фрагмент муру з шестикутною наріжною баштою. Від 1956 року будівлю займає міський музей, тож доступ до інтер'єру залежить від годин його роботи.

Від 1956 року в фортеці міститься міський музей. У договорі 1629 року між празьким капітулом і страконіцькими іоаннітами фортеця вже не згадується, що свідчить: тоді вона вже правила за комору.