Scholzeho větrný mlýn, Вітряк у Вацлавицях, Чехія

Scholzeho větrný mlýn це традиційний вітряк у Вацлавицях на північному заході Чехії. Будівля використовувалася для перемелювання зерна, а тепер є охоронюваною пам'яткою культури в цьому регіоні.

Йозеф Шольце, тесля й власник господарства з Вацлавиць, звів млин у 1842–1843 роках із двома млиновими поставами та дробаркою; записи згадують 14 000–16 000 мір збіжжя, змеленого за рік. Син Філіп вів справу й після 1860 року здавав млин в оренду, бо селяни дедалі частіше мололи зерно в сусідній Житаві. Останній мірошник Ґоттельф Берндт (1870–1875) тримав і пекарню; після 1875 року лише дробили, 1890 року робота припинилася і крила зняли.

Млин стоїть біля так званої «контрабандистської стежки» (Pašerácká stezka) на дорозі між Угельною та Вацлавицями, назва якої нагадує про прикордонну контрабанду. Місцеві господарі поступово почали молоти зерно на млинах у Жітаві (Циттау), і тутешній помел припинився. Його німецька назва — Kohlige; це один із лише двох збережених вітряків у Ліберецькому краї.

Всередині об'єкт не відкритий для публіки: млин можна оглянути лише ззовні. Він стоїть праворуч від дороги з Угельної до Вацлавиці, на колишній Контрабандній стежці, приблизно за 400 м від кожного села і менш ніж за кілометр на південь від чесько-польського кордону. Доїзд дорогою I/35, далі місцевою дорогою, якою проходить і веломаршрут № 3039 «Гржебеновка». Автобусні зупинки є в обох селах, але сполучення до Градека-над-Нісоу, Храстави чи Ліберця дуже обмежене.

Після 1875 року на млині лише дробили корм, а 1890 року робота припинилася повністю, коли зняли крила. Запис 1909 року засвідчує, що тоді будівля слугувала сінником. Руїну 1973 року віднайшов Їржі Фанта, який за рік купив її в держави й відреставрував.