Hranice Viaducts, Залізничні віадуки в Границе, Чеська Республіка

Віадуки в Границі — це три паралельні залізничні мости над долиною річки Величка біля станції Границе-на-Мораві. Найстаріший, цегляний (1844–1846), має довжину 448,5 м і 32 арки, найвища з яких сягає 11,38 м. 1873 року додано кам'яний міст довжиною 426,5 м з 32 арками, а в 1910–1939 роках — бетонний міст довжиною 434,3 м з 30 арками.

Перший цегляний віадук звели над долиною Велички у 1844–1846 роках для Північної залізниці імператора Фердинанда; на будівництві працювало до 2500 осіб, близько 20 загинули. 1873 року для двоколійності додали паралельний кам'яний міст за проєктом Людвіга Шіле та Карла Гуммеля. Третій, бетонний міст почали 1910 року, перервали 1914-го, відновили у 1915–1918 роках із італійськими та російськими полоненими і завершили лише 1939 року.

Мости є пам'яткою культури Чеської Республіки з 2007 року. Синя туристична стежка від станції Границе-на-Мораві в бік Липника-над-Бечвою та червона стежка в бік Потштату ведуть до них, а веломаршрут 6139A з'єднує станцію з маршрутами 6139 і 6058. Цегляний міст, з якого вже знято колію, пішоходи досягають пішки.

Віадуки лежать одразу за станцією Границе-на-Мораві на лінії Пршеров–Богумін; від станції йде синій маршрут до Ліпніка-над-Бечвою і червоний до Потштату, а веломаршрут 6139A з'єднується з маршрутами 6139 і 6058. На найстарішому цегляному мості вже немає колії, тож до нього можна підійти пішки.

Кам'яний міст 1873 року стоїть лише за 2,5 м від цегляного моста 1846 року, і вони стикаються спільними опорами; згодом проміжок закрили бетонними плитами. Бетонний міст 1910 року, за 5 м, з'єднаний із сусідами пішохідними містками. Зверніть увагу на кількість арок: 32, 32 і 30.