Vršovice water works in Braník, Водогін у Браніку, Чехія

Насосна станція Вршовицького водогону в Браніку — це цегляна будівля з червоної цегли, спроєктована Яном Котєрою у стилі геометричної сецесії та зведена у 1906–1907 роках. Фасад поєднує червону цеглу із зеленою глазурованою плиткою, а споруду завершують ступінчасті щипці з характерним мотивом ступінчастої арки. Високі вікна з сегментними арками мають шибки в геометрично розділених металевих рамах.

Джерело води визначили 1905 року, а насосну станцію звели у 1906–1907 роках за проєктом Яна Котєри в стилі геометричної сецесії; всю водогінну систему постачала фірма Карела Кресса. У 1921–1922 роках комплекс розширили новими спорудами, зокрема новою машинною залою, а привід змінили з газового на паровий. Експлуатацію припинили 1975 року, а в 2009–2011 роках провели повну реконструкцію.

Назва походить від Вршовиць, району, який забезпечували питною водою. Після реконструкції 2009–2011 років тут діє культурно-громадський центр; у 1970-х колишня вугільня стала сауною та винним баром, а житловий будинок — клубною кімнатою.

Колишня насосна станція розташована між вулицями Влтавану та Модржанська в Браніку. Після реконструкції 2009–2011 років вона стала культурно-громадським центром, тож відреставровані машинна зала та котельня з червоної цегли доступні для огляду; тенісні корти й колишній вугільний склад датуються 1970-ми роками. Об'єкт більше не є діючим водогоном.

Питну воду перекачували приблизно за шість кілометрів до резервуара в Зеленій Лішці в Міхле, який також спроєктував Ян Котєра. Насосну станцію збудувала у 1906–1907 роках фірма Карела Кресса, що постачала всю водогінну систему. Експлуатацію припинили 1975 року; після реконструкції 2009–2011 років за 150 мільйонів крон колишній машинний зал став культурно-громадським центром.