Inundation bridge in Louny, Прибережний міст у Лоунах, Чехія

Інundаційний міст у Лоунах — це мурована споруда з пісковикових та опалових блоків на широкому дугоподібному плані. Він має 272 метри завдовжки, вісім метрів завширшки й сім метрів заввишки до парапету; сорок стовпів завширшки один метр з'єднані циліндричними склепіннями прольотом шість метрів. Над кожним склепінням жолоб відводить воду з проїзної частини.

Перший паводковий міст через луки між Лоуни та Добромєржице було, ймовірно, зведено на початку XVI століття; кам'яну заміну споруджено в 1543–1544 роках під керівництвом мірошника Якуба з Літомєржице, а його проїзну частину замостили в 1562 році. Теперішній міст збудували у зв'язку з наполеонівськими війнами, щоб забезпечити рух армії дорогою на Лейпциг: перші шість арок завершили в 1804 році, більшість із решти 36 — до 1816 року, а остаточної форми досягнуто в 1863 році.

Міст лежить на давньому сухопутному шляху з Праги через Мост до Саксонії, а передмістя за Огрже досі зветься Бенатки (Венеція). Перша письмова згадка про міст через річку датується 1295 роком, коли лоунська вдова Мечка заповіла місту свій двір у Добромєржіце, щоб фінансувати ремонт дерев'яного мосту. Кам'яний паводковий міст замостили 1562 року, а в 1585–1587 роках відремонтували й розширили каменем із кар'єрів біля Ліпенця.

До мосту легко дістатися дорогою III/25013, а навколишня місцевість рівнинна і проста для навігації. Відвідувачам варто взяти воду в теплі дні та звертати увагу на місцеві погодні умови.

Довжина мосту 272 метри — це найдовша споруда такого типу в Чехії. Над кожним із сорока склепінь є кам'яний жолоб, або ґарґойль, що відводить воду з проїжджої частини. 1964 року міст внесено до переліку культурних пам'яток.