Hrobka rodiny Kleinů, Родинна усипальниця в Соботіні, Чехія

Гробниця родини Кляйн стоїть на підвищеному майданчику приблизно за пів кілометра на південь від замку в Соботіні. Квадратна крипта здебільшого заглиблена в землю й перекрита терасою, над якою височіє цегляна каплиця, облицьована гранітом і пісковиком, з паладіанськими елементами, бічними каплицями, хором, портиком і куполом на барабані. Усередині зберігся стельовий фресковий розпис австрійського художника Франца Йобста із чотирма сценами Страстей Христових.

Родина Кляйнів спершу ховала своїх померлих на цвинтарі біля церкви Святого Лаврентія, де лежав Альберт Кляйн (1807–1877), перший власник замку в Соботіні. Його спадкоємець Фрідріх Кляйн (1850–1915) замовив родинну усипальницю: віденський архітектор Венцель С. Баумгаєр уклав плани 1880 року, будівництво тривало 1881–1885, оздоблювальні роботи завершили 1887 року. Восени 1887 року сюди перенесли труни Альберта Кляйна та його дітей, згодом родичів із Праги й Крнова. Через вологість поховання припинили 1919 року; 1927–1928 — реставрація, 1945 — конфіскація за декретами Бенеша, 1999 — перенесення останків на цвинтар Святого Лаврентія.

Патронат родини Кляйн над церквою святого Лаврентія датується 1844 роком, коли вони купили маєток Візмберк. Восени 1887 року окружна управа в Шумперку дозволила перенести до мавзолею останки Альберта Кляйна та його дітей, похованих спершу на церковному цвинтарі; згодом привезли труни з Праги й Крнова. Крипта вміщала 40 трун, але через вологість поховання припинили 1919 року. 1999 року останки повернули на цвинтар святого Лаврентія, де на стіні церкви меморіальна дошка перелічує членів родини.

Мавзолей стоїть на підвищенні приблизно за пів кілометра на південь від замку в Соботіні, а не на краю села. Місцева влада Соботіна веде тривалу реставрацію й відкриває інтер'єр лише зрідка; про поточний доступ варто питати в громаді. Труни 1999 року перенесли на цвинтар біля костелу Святого Лаврентія.

Стелю каплиці зберігає розпис австрійського художника Франца Йобста з чотирма сценами циклу Страстей, тоді як майже все інше в інтер'єрі знищено після 1945 року. Крипту замурували за наказом окружного гігієніста в 1950-х, та порушники все одно проникали всередину. Останки родини Кляйнів перенесли 1999 року на цвинтар біля костелу святого Лаврентія.