Dědičná štola císaře Josefa II., Головна дренажна штольня у Тргове Дущнікі, Чехія.

Спадкова штольня Йосифа II — це дренажна штольня, частково пробита в скелі, а частково перекрита кам'яним склепінням, що йде від шахти Штепанка біля Богутина на північний схід через Високу Пець, Дрколнов і Бржезове Гори до виходу біля Тргове Дущники. Загальна довжина з усіма відгалуженнями становить 21 906 м; головна штольня має 14 854 м і прямує за рудними жилами, з яких 8 944 м також пробито як квершлаг. Охоронна ділянка тягнеться від шахти Шевчини до виходу.

Штольню почали близько 1789 року для відведення води зі срібних і свинцевих копалень районів Бржезове Гори, Пржибрам і Богутин за планом дренажу, складеним гірничим інженером Ігнацом Антоном Пуцем 1693 року. Останнє пробиття між копальнями Франтішек і Ржімбаба відбулося 8 липня 1859 року. 1862 року до штольні приєднали шахту Здаборжська, а з 1973 року вона охороняється як пам'ятка культури.

Штольню названо на честь імператора Йосифа II, який правив у Габсбурзьких землях, коли близько 1789 року почали проходку. Чеська назва dědičná štola означає спадкову штольню, утримувану вічно з гірничих доходів. Охоронювана ділянка тягнеться від шахти Ševčiny до виходу біля Trhové Dušníky.

Штольня йде вздовж рудних жил на рівні другого горизонту копальні, на глибині від 57 до 101 метра під поверхнею, з нахилом 3–5 проміле. Охоронювана ділянка тягнеться від шахти Шевчини до виходу біля Тргове Дущніки, де у 2018–2019 роках відремонтували портал і встановили двостулкові металеві ґрати.

Вода і сьогодні тече крізь тунель і системою відводиться в річку Літавка. Це тривале дренування показує, наскільки ефективною була початкова інженерія і як вона продовжує служити своїй меті після століть.