Vodní elektrárna, Гідроелектростанція в Нових Млинах, Чехія

Vodní elektrárna Řimice — функціоналістський машинний зал, зведений 1923 року на лівому березі підвідного каналу в Řimice, частині громади Bílá Lhota. Блідий вивітрений фасад має напівциркульні вікна, велике кругле вікно у вищій правій частині та червонувато-коричневу смугу в основі. Територію оточують бетонний паркан із синіми краплями та кована брама.

Млин у Нове Млини вперше згадано 1564 року; близько 1870 року його приводили в рух турбіна Жонваля та залізне водяне колесо потужністю 240 к.с. Перебудову млина на гідроелектростанцію завершили 1925 року, машинну залу — вже 1923 року, для власника Мирослава Плгака, сина піонера електрифікації Губерта Плгака. Проєкт приписують архітектору Богу斯拉ву Фуксу, хоча одне джерело називає оломоуцького архітектора Губерта Ауста. 1981 року машинну залу, греблю, підвідний і відвідний канали внесли до центрального реєстру пам'яток культури.

Млин у Нове Млини, уперше згаданий 1564 року, перейшов до Мирослава Плгака, сина піонера електрифікації Губерта Плгака, який перебудував його на електростанцію. Функціоналістський машинний зал, приписуваний Богуславу Фуксу або Губерту Аусту, має фасад із півциркульними вікнами; територію оточує бетонний мур із синіми краплями та кована брама.

Станція стоїть на лівому березі підвідного каналу в Ржіміце, частині громади Біла Лгота Оломоуцького району. Залізобетонний міст через канал несе дорогу III/4498 і веломаршрут № 6051 Ochutnej Moravu повз машинний зал. Територію оточує бетонний паркан із синіми краплями та кована брама.

Під час капітального ремонту 2017–2018 років оригінальну турбіну Френсіса замінили новою турбіною Каплана, тож обладнання не все оригінальне. 1981 року до реєстру пам'яток культури внесли машинний зал 1923 року, глуху греблю з водоскитом, підвідний канал із трьома затворами та відвідний канал.