Portage Viaduct, Залізничний міст в окрузі Лівінгстон, США.

Віадук Портедж, також відомий як міст Портедж, був одноколійним дерев'яним мостом-естакадою залізниці Ері, що перетинав ущелину річки Дженісі на висоті 71 м (234 фути). Настил довжиною 244 м (800 футів) спирався на 14 прямокутних дерев'яних опор; більші стояли на цоколях із пісковикового тесаного каменю розміром 23 м на 4,5 м, видобутого з русла річки й накритого вапняковими плитами. Дерев'яні опори сягали 58 м (190 футів), а балка настилу — 4,3 м (14 футів).

Будівництво дерев'яного мосту Портедж почалося 1 липня 1851 року; перший локомотив перетнув його 14 серпня 1852 року, а урочисте відкриття відбулося 25 серпня. У ніч з 5 на 6 травня 1875 року міст згорів, бо сторож не зміг загасити пожежу через заклинилий клапан. Чотири дні потому Erie Railroad вирішила відбудувати його із заліза; новий міст випробували 31 липня 1875 року.

Міст став визначною пам'яткою регіону та вплинув на те, як люди сприймали ландшафт долини Дженісі. Відвідувачі могли відчути інженерію 19 століття, вбудовану в природні пейзажі ущелини.

Відвідувачі можуть побачити віадук з оглядових майданчиків біля державного парку Летчворт. Місце найкраще досліджувати пішки, і слід бути готовим до нерівної місцевості в ущелині.

Для дерев'яної конструкції використали деревину, що дорівнює приблизно 100 гектарам хвойного лісу, а її 58-метрові ґратчасті опори, за переказами, вплинули на будівництво перших європейських залізничних віадуків із заліза. Головним ризиком вважали пожежу: на мосту стояли резервуари з водою й вартові, але заклинений клапан дав пожежі 1875 року поширитися.