16th Street Bridge, Бетонний міст у Вашингтоні, округ Колумбія, США

Міст 16-ї вулиці, також відомий як міст Пайні-Бранч, несе 16th Street NW над Пайні-Бранч і Парквей Пайні-Бранч на єдиній параболічній бетонній арці прольотом 125 футів і підйомом 45 футів. Світло-сіра бетонна поверхня має темніше кільце арки, а вздовж настилу проходить балюстрадна огорожа. Арка не армована сталлю; опори та нижня будова — із залізобетону.

Конгрес схвалив 1899 року продовження 16th Street NW, і 1903 року роботи дійшли до Пайні-Бранч. Перший прогін звели у 1905–1907 роках, але так і не відкрили для руху; другий постав у 1909–1910 роках. Його проєктувальник В. Дж. Дуглас називав параболічну арку першою в США і найдовшою у світі на той час. Реновації відбулися 1990 року та з жовтня 2014 року.

Міст позначає місце, де сходяться Шістнадцята вулиця Хайтс, Крествуд, Колумбія Хайтс і Маунт-Плезант, там, де 16th Street NW перетинає Пайні-Бранч. Настил мосту має проїжджу частину завширшки 45 футів із тротуарами по 8 футів з обох боків, а на ньому стоять чотири декоративні чавунні ліхтарі. Кінці мосту фланкують дві бронзові лежачі фігури тигрів на бетонних п'єдесталах.

Настил моста завширшки 65 футів: проїзна частина 45 футів, з обох боків тротуари по 8 футів, обмежені гранітними бордюрами. Прогін перетинає Пайні-Бранч приблизно за 60 футів над потоком, тож із тротуарів видно долину. На мості стоять чотири чавунні ліхтарі, а кожен кінець фланкують бронзові лежачі тигри на бетонних п'єдесталах.

Бетон містить подрібнений синій діорит, природний камінь, який надає поверхні виразної зернистої текстури, видимої зблизька. Цей незвичайний вибір матеріалу вирізняє міст серед інших споруд, збудованих у ту епоху.