Wilmington Historic District, Історичний район у Вілмінгтоні, США.

Історичний район Вілмінгтона охоплює 875 внесених будівель, 38 внесених ділянок і 3 внесені споруди в історичному ядрі та навколишніх житлових районах Вілмінгтона. Він включає зразки архітектури королеви Анни та бунгало/американського крафтсмена, а також окремо внесені City Hall/Thalian Hall і Alton Lennon Federal Building and Courthouse. Визначні будівлі — від Smith-Anderson House (бл. 1745) до St. Mary's Catholic Church (1912).

Вілмінгтон було розплановано 1737 року, і район розвивався навколо цього плану; його найстаріша збережена будівля, Smith-Anderson House, датується приблизно 1745 роком. 1974 року район внесли до Національного реєстру історичних місць, а 2003 року розширили його межі. Нині він налічує 875 цінних будівель, 38 цінних ділянок і 3 цінні споруди.

Молитовні споруди району представляють кілька конфесій: єпископальна церква Святого Якова, розпочата 1839 року за проєктом Томаса У. Волтера; католицька церква Святого Томи (1846); Перша баптистська церква (1859–1870) за проєктом Семюела Слоуна; Храм Ізраїлю (1875); і католицька церква Святої Марії (1912). Масонська ложа Святого Іоанна датується 1803 роком.

Район налічує 875 внесених будівель, 38 внесених ділянок і 3 внесені споруди в історичному ядрі та навколишніх житлових вулицях, тож краще планувати маршрут за кварталами, а не намагатися оглянути все одразу. Окремо внесені мерія/Таліан-хол і федеральна будівля Алтона Леннона слугують орієнтирами. Багато будівель — приватні будинки й церкви; їх оглядають з вулиці.

Найстаріша збережена будівля району — Сміт-Андерсон-хаус близько 1745 року, старша за Берґвін-Райт-хаус 1771 року. Серед 875 внесених будівель — масонська ложа Святого Іоанна 1803 року, маєток Белламі 1859 року і театр Вікторія 1915 року. Район внесено до Національного реєстру 1974 року, а 2003 року розширено його межі.