Джармо, Археологічна пам'ятка в Чамчамалі, Ірак

Джармо — археологічне поселення в Чамчамалі, Ірак, розташоване на висоті 800 метрів серед фісташкових і дубових лісів. Залишки простягаються приблизно на 16 000 квадратних метрів і включають фундаменти близько 25 жител, а також інструменти та посудини для зберігання неолітичного періоду.

Іракське управління старожитностей виявило Джармо 1940 року; Роберт Брейдвуд зі Східного інституту Чиказького університету вів там розкопки 1948, 1950–51 і 1954–55 років, датувавши радіовуглецевим методом найдавніші шари 7090 р. до н. е., а найновіші — 4950 р. до н. е. Запланований сезон 1958–59 не відбувся через революцію 14 липня. 2012 року розкопки відновила група Університетського коледжу Лондона.

Назва пам'ятки зустрічається курдською як Çermo або Qelay Çermo, а арабською — як Qal'at Jarmū. Серед викопаних глиняних фігурок є зооморфні та антропоморфні форми, зокрема вагітні жінки, яких тлумачать як богинь родючості, що становить ранній етап месопотамського мистецтва. Наймолодші шари характеризуються ручним посудом із товстими стінками, обробленим рослинним розчинником.

Джармо лежить біля підніжжя Загросу поблизу Чамчамала, між Кіркуком і Сулейманією, на висоті близько 800 м у дубово-фісташковому лісі. Розкопана площа становить від 12 000 до 16 000 м², тож на огляд схилу й дванадцяти шарів потрібен час. Від 2012 року розкопки відновила команда Університетського коледжу Лондона, тому частини пагорба можуть бути закриті.

Археологи знайшли кам'яні серпи та різальні інструменти, які показують, як люди переходили від полювання до вирощування зерна. Ці знаряддя також доводять, що мешканці вже збирали дикі злаки, перш ніж почали свідомо їх вирощувати.