Galičica, Гірська вершина в національному парку Галиця, Північна Македонія

Галиця — гора на кордоні між Північною Македонією та Албанією, найвища точка якої, Магаро, сягає 2 255 метрів. Македонський схил охороняється як національний парк Галиця, що займає 227 квадратних кілометрів між Охридським озером і озером Преспа. Масив поділено на чотири частини, зокрема Стара Галиця на півдні, де є два льодовикові цирки на висотах 2 030–2 070 і 1 850–1 900 метрів.

Македонський схил Галичиці оголосили національним парком 1958 року; він охоплює 22 750 гектарів між Охридським і Преспанським озерами. Вапнякова товща завтовшки 500–550 м, що лежить на палеозойських метаморфічних силікатах, надає горі карстових форм Динарської системи. Ліси зросли з приблизно 40 % у 1950-х до 58 % у 2007 році, а пасовища зменшилися з 50 % до 24 %.

Гора має дві назви: Ґалічіца македонською та Mali i Thatë, «суха гора», албанською. Через вапнякову основу Ґалічіца є однією з найсухіших гір Північної Македонії: у високогір'ї є лише кілька постійних джерел із дуже малою витратою, а джерела, що з'являються після сніжних зим, влітку пересихають. На плато центральної частини, на висоті близько 1400 м, розташовані чотири карстові поля з власними назвами.

Вапнякова основа робить Галичицю однією з найсухіших гір Північної Македонії: у високогір'ї є лише кілька постійних джерел, а деякі джерела, що з'являються після сніжних зим, влітку пересихають. Беріть усю потрібну воду з собою. Натомість узбережжя Охрида багате на джерела, зокрема біля монастиря Свети Наум.

З вершини можна побачити два озера на різних висотах, що лежать поруч, створюючи незвичайний географічний вид. Це розташування робить панораму з вершини особливо пам'ятною для відвідувачів.