Arakelots Vank, Історичне місце поклоніння в провінції Тавуш, Вірменія

Монастир Аракелоц складається з двох церков у межах мурів на вершині пагорба: головна церква, невелика купольна зала розміром 10,25 на 7,45 метра, прибудована до північної стіни, і менша однонавна базиліка. Квадратний гавіт із наметовим дахом і перехресними арками прилягає до головної церкви із заходу. Головна церква облицьована молочно-білими, жовтими та синіми тесаними каменями, а всередині потинькована вапном.

Монастир Аракелоц заснований у XIII столітті, а не в XII, як іноді зазначають. У середньовіччі долина Агстев і її схили були густо заселені; монастир і його село становили одне з великих поселень провінції Каєн, браму на торгових шляхах, що з'єднували Грузію та Агванк із центральною Вірменією. Літературних згадок не збереглося; єдиними свідками його історичного життя є кам'яні написи. У березні 2025 року монастирський комплекс і руїни сусіднього стародавнього села внесли до списку європейських об'єктів, найбільш загрожених руйнуванням.

Назва монастиря, Аракелоц, означає вірменською «монастир апостолів». Головна церква не має ні різьбленого декору, ні написів ні ззовні, ні всередині; її єдина прикраса — чергування молочно-білого, жовтого й блакитного тесаного каменю на зовнішніх стінах, а інтер'єр потинькований вапном. Усередині збереглися залишки стінопису.

Доступ передбачає поїздку вгору по ґрунтовій дорозі, що вимагає певних зусиль і відповідного взуття для підйому. Корисно звернутися за допомогою до місцевих жителів поблизу, щоб відкрити вхідні ворота та дозволити в'їзд.

Руїни караван-сараю лежать приблизно за 80 метрів нижче від монастиря, а не за кілометр. До комплексу також входить гавіт, або жаматун, прибудований до західної стіни головної церкви; його перехресні арки обрамляють центральний отвір, перекритий плитами завтовшки 20 см.