Севанський національний парк, Національний парк біля озера Севан у провінції Гегаркунік, Вірменія

Національний парк Севан охоплює 147 343 гектари разом із поверхнею озера Севан, або 22 585 гектарів лише суходолу, із зоною охорони 342 920 гектарів. Озеро площею 1 238 квадратних кілометрів і завглибшки до 79,4 метра розділене підводним хребтом Шоржа на Великий Севан і Малий Севан. Парк поділено на чотири зони: заповідники, заказники, рекреаційну та господарську.

Севанський національний парк створено 14 березня 1978 року рішенням № 125 Центрального комітету Комуністичної партії Вірменії та Ради Міністрів Вірменської РСР. У 1997 році лісогосподарства Севана, Норатуса, Мартуні та Варденіса було ліквідовано, а їхні землі разом із прибережним курортним господарством передано парку. Закон 2001 року про озеро Севан включив увесь парк до центральної зони озера.

Вірменська назва парку, Sevan azgayin park, походить від озера Севан, риба якого дала краю рибальську традицію; севанська форель (Salmo ischchan) і севанський когак (Capoeta sevangi) нерестяться в річках, як-от Масрик, а ліцензійний вилов у озері регулює адміністрація парку. Вірменська чайка, Larus armenicus, гніздиться тут і є одним із двох регіональних ендеміків парку.

Парк поділено на чотири зони: заповідники, заказники, рекреаційну зону площею 4753 гектари та господарську зону площею 11 266 гектарів, тож доступ різниться за секторами. Чотири заповідники (Норашен, Лічк-Аргічі, Гіллі, Артаніш) разом займають 7464 гектари, з них 3175 — водні. Ліцензійне рибальство на озері регулює адміністрація парку.

Річка Масрик та її притоки слугують нерестовищем для ендемічної севанської форелі (Salmo ischchan) і севанського когака (Capoeta sevangi); молодь риб залишається там до однорічного віку. Обидва види внесені як зникаючі до Червоної книги Вірменії.