Національний парк Луенгу-Луяна, Національний парк у провінції Квандо-Кубанго, Ангола

Національний парк Луенге-Луіана займає 42 000 км² на південному сході Анголи; його межі — річка Каванго на заході й південному заході, Намібія на півдні, річка Квандо на сході та національний парк Лонга-Мавінга на півночі. Більшість території — відкриті ліси з Burkea, Baikiaea, Pterocarpus і Erythrophleum на півдні та Erythrophleum, Burkea, Julbernardia і Guibourtia на півночі, з рідкою травою на вилугованому піщаному ґрунті. Уздовж Квандо тягнуться сезонно або постійно затоплювані луки завширшки 10–15 км, де папірус росте найближче до води, а Phragmites і Miscanthus — на мілководді.

Ця територія колись була колоніальним мисливським заповідником, перш ніж стати національним парком у 2011 році. Це перетворення відбулося після років скорочення дикої природи, спричиненого громадянською війною в Анголі.

Парк входить до транскордонної природоохоронної території Каванго-Замбезі — мережі заповідних ділянок в Анголі, Намібії, Ботсвані, Замбії та Зімбабве. На схід, за річкою Квандо, лежить замбійський національний парк Сіома-Нгвезі; на півдні, у Намібії, — національний парк Бвабвата. Парком керує міністерство готельного господарства і туризму Анголи.

Парк лежить у південно-східному куті Анголи, обмежений річкою Каванго на заході й південному заході та річкою Квандо на сході. Від громадянської війни залишилося багато наземних мін; 2019 року HALO Trust нарахував 153 мінних поля в цьому парку й сусідньому Лонга-Мавінга, тож пересуватися варто лише з інформацією про розмінування та місцевим провідником.

Парк є частиною транскордонної природоохоронної зони, яка з'єднує п'ять країн. Ця мережа охоплює Анголу, Намібію, Ботсвану, Замбію та Зімбабве, створюючи один із найбільших безперервних коридорів для дикої природи в Африці.