Pointe Vénus Lighthouse, Маяк у Махіна, Таїті, Французька Полінезія

Маяк Пуент-Венус — це квадратна восьмиповерхова вежа заввишки 25 метрів, збудована з бутового каменю та коралів у Махіна на північному краю Таїті. Її білі стіни вкриті сірими смугами, а кути кожного рівня мають почергові червоні та білі блоки. Чотири вікна із зачиненими білими жалюзі піднімаються по фасаду, а табличка над темними дверима містить напис «1867». Вежу увінчує ширша відкрита конструкція з вертикальними планками.

Спочатку на цьому місці 1856 року встановили ліхтар, а сам маяк звели 1867 року робітники з Мангареви; уперше він засяяв 1 січня 1868 року постійним білим світлом, видимим на 15 миль. Це був перший маяк Південного Тихого океану, і він досі єдиний на Таїті. 1953 року його підняли на дев'ять метрів, а 1973 року встановили електричне світло.

Місце також відоме як Теара-о-Тахіті та Тепаїна-венуті, ці назви вживають поряд із французькою. Мис названо на честь обсерваторії, яку Джеймс Кук звів тут 1770 року для спостереження за планетою Венера; раніше тут висаджувалися Бугенвіль і Волліс. Маяк звели 1867 року мангаревські робітники, а вперше запалили 1 січня 1868 року.

Маяк стоїть у кінці дороги на Пуент-Венюс у комуні Маїна на північному узбережжі Таїті, у громадській прибережній зоні з пляжем і газонами. До вежі доходять пішки від паркування; всередину не пускають. Маяк також слугує аеронавігації, тому ліхтар і лінзи залишаються в роботі.

Під час Другої світової війни місцеві жителі намалювали на маяку кокосові пальми, щоб сховати його від японських літаків. Ця творча спроба захисту показує винахідливість острівних жителів у воєнний час.