Рангіроа, Атол у Французькій Полінезії, Південний Тихий океан

Рангіроа — атол у Туамоту, Французька Полінезія, у Південному Тихому океані, що оточує одну з найбільших лагун на планеті. Кільцева коралова структура складається з понад 240 невеликих островів, розділених вузькими каналами, з лише кількома судноплавними проходами, що дозволяють вхід у внутрішні води.

Полінезійські поселенці прибули на Рангіроа близько X століття і викопали в кораловій основі щонайменше 104 ями для вирощування таро. Голландці Якоб ле Мер і Віллем Схаутен висадилися 18 квітня 1616 року й назвали атол Vlieghen Eyland, «Острів мух», через чорних мух. Експедиція Чарльза Вілкса відвідала його 7 вересня 1839 року.

Рангіроа означає «безмежне небо» туамотуанською, а атол також називають Те Кокота — «Гіади» мовою маорі островів Кука. Більшість мешканців — християни, наслідок католицьких і протестантських місій; Католицька церква опікується храмом Святого Михаїла в Аватору, каплицею Святої Анни в Отепіпі та церквою Богоматері Миру в Тіпуті. Перли чорногубого молюска Pinctada margaritifera бувають від білих до темно-сірих.

Два головні проходи, Тіпута та Аватору, дозволяють човнам входити в лагуну, хоча течії можуть сильно змінюватися залежно від припливу. Дайверам і любителям снорклінгу слід перевірити умови течії в каналах перед входом у воду.

Назва Рангіроа мовою паумоту означає «безмежне небо», а лагуна настільки велика, що має власний горизонт. За площею лагуни атол є другим у світі після Кваджалейну на Маршаллових островах. Дві протоки, Тіпута й Аватору, — єдині отвори в рифі завдовжки понад 200 км.