Monte Burney, Стратовулкан у Південній Патагонії, Чилі

Монте-Берні — це стратовулкан висотою 1 758 метрів на західному краї кальдери шириною 6 кілометрів на півострові Муньйос-Гамеро. Його вершина має меншу кальдеру з півмісяцем скельних шпилів і стрімкою північною стіною, а крижана шапка живить льодовик на висоті від 688 до 1 123 метрів.

Монте-Берні названо на честь Джеймса Берні, супутника Джеймса Кука. Англійські топоніми цієї частини Чилі походять від експедицій Роберта Фіцроя та Філіпа Паркера Кінга 1825–1830 років. Перше сходження на гору здійснили в березні 1973 року Ерік Шиптон, Роджер Перрі та Пітер Редкліфф.

Назва вулкана вшановує Джеймса Берні, супутника Джеймса Кука; багато англійських топонімів регіону походять з експедицій Роберта Фіцроя та Філіпа Паркера Кінга 1825–1830 років. Виверження Серро-Гудзон 7750 років тому розвіяло тефру над Патагонією та Вогняною Землею і, ймовірно, спричинило значне спустошення Вогняної Землі та тимчасове зникнення торгівлі обсидіаном на далекі відстані.

Щоб дістатися до цього вулкана, потрібне спеціальне альпіністське спорядження та ретельне планування, оскільки в цьому районі немає стежок і обладнаних місць. Погодні умови в цьому регіоні змінюються швидко, тому відвідувачам потрібно бути готовими до раптових змін.

Перше сходження здійснили в березні 1973 року Ерік Шиптон, Роджер Перрі та Пітер Редкліфф. Шиптон раніше досліджував ці патагонські фіорди під час експедиції 1958–1959 років, що перетнула Південнопатагонське льодовикове поле.