San Isidro lighthouse, Маяк у провінції Магальянес, Чилі

Маяк Сан-Ісідро — це скромна споруда висотою близько 8 метрів на півострові Брансвік, яка слугує навігаційним орієнтиром для суден у Магеллановій протоці. Його білий блимаючий світловий сигнал попереджає капітанів про небезпечні прибережні води вздовж цього південного маршруту.

Маяк збудували 1904 року за дослідженням Джорджа Слайта, тодішнього генерального інспектора маяків, а виконав роботи чилійський підрядник Луїс Камусі. Місце обрали як єдине доступне для маяка на повороті Магелланової протоки, де її води б'ють у берег біля Пунта-Аренаса. Він стоїть за 10 миль на південь від іспанських поселень Номбре-де-Хесус і Рей-Дон-Феліпе, чиї колоністи загинули від голоду й холоду.

Назва нагадує Ісидора Орача, мадридського святого, канонізованого 1622 року, але джерела не пояснюють, чому обрано саме це ім'я. Нині привертає увагу оточення: маяк стоїть на тлі Кордильєри Дарвіна поруч із густим пралісом, а з мису відкривається Магелланова протока в бік Хреста Фроварда, форту Бульнес і рибальського селища Сан-Хуан.

До маяка можна дістатися суходолом із Пунта-Аренаса, приблизно за 90 км на південь, асфальтованою дорогою, що закінчується гравієм і тягнеться вздовж берега Магелланової протоки. Сюди також ходять екскурсійні катери. Маяк стоїть на краю півострова Брансвік, на тлі гір Дарвіна.

Маяк стоїть приблизно за 10 миль на південь від Пуерто-дель-Амбре, де в XVI столітті іспанські поселенці заснували Номбре-де-Хесус і Рей-Дон-Феліпе та загинули від голоду й холоду. Місце обрали, бо на мисі Фроуард це був єдиний доступний пункт для маяка — там, де Магелланова протока повертає і її води б'ють у берег навпроти Пунта-Аренаса.