Monte Buckland, Гірська вершина в національному парку Альберто де Агостіні, Вогняна Земля, Чилі

Монте-Бакленд — вершина висотою 1 746 метрів на вузькому півострові між фіордом Агостіні та затокою Фіттон, східному виступі каналу Габріель, що відокремлює острів Доусон від острова Ісла-Гранде-де-Тьєрра-дель-Фуего, у національному парку Альберто де Агостіні. Філіп Паркер Кінг описав її як високий пагорб у формі обеліска, що закінчується гострим вістрям над укритою снігом хаотичною масою, з великим льодовиком, утвореним на північно-східному підвітряному схилі. На південний схід лежать гори Селла, Аоста і Джордано.

За іспаномовним записом про вершину, Монте-Бакленд уперше підкорили 1966 року, але складу тієї групи там не вказано. Наступне зафіксоване сходження відбулося лише 2012 року, коли німецька експедиція досягла вершини після кількох десятиліть без сходжень. Філіп Паркер Кінг описав гору з Габріельської протоки ще під час дослідження цих місць.

Філіп Паркер Кінг, який у 1820-х роках знімав канал Габріель, описав гору Бакленд як високий пагорб у формі обеліска, що завершується гострою голкою над вічним снігом. Німецька експедиція, яка піднялася на неї 2012 року, назвала свій маршрут на честь льодовика на північно-східному схилі, що живиться цим снігом.

Сходження тут вимагає спеціального альпіністського спорядження та сприятливих погодних умов, які найчастіше бувають у південні літні місяці. Відвідувачам слід готуватися до швидкої зміни умов і крутих, технічно складних маршрутів під час підйому.

Філіп Паркер Кінг, описуючи протоку Габріель, назвав гору Бакленд високим пагорбом у формі обеліска з гострим голчастим вістрям, що здіймається над хаотичною масою reliquiae diluvianae, вкритою вічним снігом; талі води живлять великий льодовик на північно-східному боці.