Torreón Los Canelos, Укріплена вежа у Вальдивії, Чилі.

Торреон-Лос-Канелос — циліндрична цегляна вежа на перехресті вулиць Хенераль-Лагос і Єрбас-Буенас у Вальдивії. Її основа має 5,9 м у діаметрі, а стіни завтовшки близько 1,25 м; їх складено з випаленої цегли з фабрики на острові Валенсуела (тепер острів Теха) на вапняному розчині. Верхню половину оперізує кам'яна смуга, а під пласким верхом є прямокутні отвори й вузька вертикальна щілина.

Вежу спроєктував у 1678 році інженер Хуан Гарланд як частину оборонної мережі Вальдівії, а збудували в 1774 році за губернатора Хоакіна де Еспіноса-і-Давалоса. Її звели разом із Торреон-дель-Барро, щоб завершити укріплення. У 1926 році її оголосили національною пам'яткою; нині разом із вежею Пікарте вона є однією з двох єдиних неушкоджених решток давнього укріплення.

Вежа стоїть біля старого південного в'їзду до Вальдівії, на розі вулиць Хенераль Лагос і Єрбас Буенас, і має назву Лос Канелос; побутує також назва Кантарана. Вона зберігає зовнішнє тинькування з вапна й піску та кам'яний пояс у верхній половині. Від 1926 року це національна пам'ятка, і разом із Торреон-дель-Барро вона входить до проєкту реставрації, а обидві споруди з'єднані міськими інформаційними знаками.

До вежі можна дійти пішки на південь від Пласа-де-ла-Републіка по вулиці Хенераль-Лагос або Вісенте-Перес-Росалес. Місце в центрі Вальдивії, легко доступне пішки.

Протягом століть вежа слугувала багатьом цілям: як в'язниця суворого режиму, ганебний стовп, вітряк і сховище пороху. Це різноманітне використання показує, як колоніальні споруди пристосовувалися до мінливих потреб.