Mocho-Choshuenco, Стратовулкан у провінції Ель-Ранко, Чилі

Мочо-Чошуенко — складний стратовулкан у регіоні Лос-Ріос, Чилі, утворений двома конусами: Чошуенко (2415 м) на північно-західному краю кальдери шириною 4 км і Мочо (2422 м) на південному сході, чия плеската вершина дала йому назву. Льодовикова шапка вкриває найвищу частину, а темні лісисті схили піднімаються від підніжжя.

Найдавніше достовірно зафіксоване виверження Моча сталося 1759 року і позначене на карті Хуана Ігнасіо Моліни 1795 року як Volcán de Valdivia. 1 листопада 1864 року шлаковий конус Чайкемавіда на південно-західному схилі Моча вивергався один-три дні, утворивши пірокластичні потоки; місіонер із Кінчільки повідомив про сильний шум і землетрус. Виверження, приписане 16 червня 1936 року, з грязьовими потоками, нині вважають сумнівним.

Назва поєднує іспанські та мапуче слова, де Mocho означає безголовий, а Choshuenco вказує на жовті води. Це мовне поєднання відображає, як корінні та колоніальні культури сформували ідентичність регіону.

Обидві вершини мають спільний маршрут сходження приблизно на 80%, тобто 1200 м із 1500 м перепаду висот, а широке крижане сідло з'єднує їхні підніжжя менш ніж за 40 хвилин. Андський клуб Universidad Austral de Chile утримує притулок на західному схилі як базу перед вершинами. Чошуенко має скельні вежі та тріщини на вічних снігах і потребує технічнішого спорядження.

Кальдера шириною 4 км утворилася внаслідок обвалу давнього вулкана; Чошуенко лежить на її північно-західному краї, а конус Моча підноситься над дном. Крижане сідло з'єднує обидві вершини, і перейти його можна менш ніж за 40 хвилин; близько 80% маршруту сходження (1200 з 1500 м перепаду висот) спільні для обох вершин.