Puente ferroviario Biobío en Coihue, Залізничний міст у Лос-Анхелесі, Негрете, Чилі

Залізничний міст Біобіо з'єднує Лос-Анхелес і Негрете через річку з прольотом приблизно 500 метрів. Він стоїть на заповнених бетоном залізних стовпах, розташованих через рівні проміжки, щоб перетнути воду.

Дирекція громадських робіт замовила міст як заміну тимчасовим переправам, за проєктами інженера Енріке Буджа Пратса, затвердженими наприкінці 1888 року. Чилійська фірма Lever, Murphy y Compañía з Вальпараїсо виграла тендер 1889 року в американського синдикату й збудувала його 1890 року. 1931 року балки підвісили на параболічному ланцюгу, закріпленому в берегових опорах, а близько 1947 року ґратчасту конструкцію замінили на тип Воррена.

Міст є частиною Південної залізничної мережі Чилі, раніше — залізниці Талькауано — Чильян — Анголь, і сполучає станції Санта-Фе та Коїуе. Назва походить від річки Біобіо, яку він перетинає поблизу селища Коїуе, між комунами Лос-Анхелес і Негрете.

Міст розташований поблизу селища Койуе, між комунами Лос-Анхелес і Негрете, і належить до лінії Red Sur компанії EFE між станціями Санта-Фе та Койуе. Колія лежить за 10–14 метрів над річкою, і ця висота залежить від витрати води, а не від пори року. Трубчасті опори заглиблені приблизно на 12 метрів під дно річки.

Міст не перебудовували: 1931 року ґратчасті балки підсилили параболічним ланцюгом, закріпленим на берегових опорах, а близько 1947 року ґратчасту конструкцію замінили на тип Воррена. Початкова споруда важила близько 1100 тонн заліза.