Ticsani, Стратовулкан у регіоні Мокеґуа, Перу

Тіксані — вулкан за 59 км на північний захід від Мокеґуа, що складається з двох споруд: Старого Тіксані, зруйнованого складного вулкана, від якого лишився 3-кілометровий дугоподібний хребет, відкритий на захід, і Нового Тіксані — трьох вишикуваних лавових куполів із двома частково зруйнованими кратерами. Комплекс сягає 5408 м; середній купол, завширшки близько 2 км, найбільший. На вершині є сніг і лід, а на світлому вулканічному конусі правого схилу лежать два малі темні озера.

Старий Тіксані, складний вулкан, зазнав обвалу в плейстоцені, спрямувавши 15–30 км³ уламків долиною річки Тамбо аж до Тихого океану. Сучасна споруда згодом утворила три лавові куполи: південно-східний найстаріший, північно-західний наймолодший. Виверження пемзи «Grey Ticsani» сталося близько 10 600 років тому, а останнє, «Brown Ticsani», відбулося після виверження Уайнапутіни 1600 року.

Поблизу вулкана розташовані дванадцять поселень, зокрема Калакоа, Сан-Крістобаль, Карумас, Кучумбая і Сокесане, де живе понад 5 тисяч людей. Поруч б'ють дуже гарячі джерела, частину з них використовують як термальні купання. Мовою кечуа вулкан зветься Тіксані.

Тіксані розташований в окрузі Ічуна, за 59 км на північний захід від Мокеґуа; шосе Іло-Десаґуадеро проходить за 12 км від лавових куполів, до яких ведуть асфальтовані дороги. Річка Путіна тече на північному заході, Карумас — на південному заході. Місцевість віддалена, що ускладнювало дослідження, а з 2015 року вулкан контролює уряд Перу.

Два маленькі темні озера на світлому віялі правого схилу — не кратерні озера, а водойми в світліших вулканічних відкладах. Цей віялоподібний схил — поле відкладів пірокластичних потоків, що заповнили неглибокі долини східного схилу під час обвалу й росту лавових куполів.