Салкантай, Гірська вершина в регіоні Куско, Перу

Салкантай — найвища вершина хребта Вількабамба в перуанських Андах, що сягає 6 264 метрів у регіоні Куско, приблизно за 60 км на захід-північний захід від міста Куско. Його вершина — широка снігова баня, поділена на східний і західний піки, нижче тягнуться стрімкі скельні ребра й жолоби, а біля підніжжя лісисті схили сходяться в V-подібній долині.

Салкантай уперше підкорили 1952 року учасники французько-американської експедиції; усі, крім трьох, досягли вершини. 1953 року Ліонель Тере, Т. де Буа та Реймон Женні відкрили маршрут північним гребенем, який нині зветься гребенем Тере. Під перевалом Палькай встановлено пам'ятну дошку двом альпіністам, які загинули на північно-східному гребені.

Назва походить від кечуанського sallqa — «дикий», засвідченого вже 1583 року, а вершину називають Апу Салькантай, де апу — володар гір. Інки зараховували її до божеств, що керували погодою та родючістю на захід від Куско; у сезон дощів із сонячного годинника Мачу-Пікчу Південний Хрест стоїть над її вершиною.

Досягнення вершини зазвичай вимагає трьох днів подорожі з Куско через складний рельєф з льодом, снігом і скелями. Відвідувачам слід підготуватися до екстремальної висоти, швидко мінливих погодних умов і значного фізичного навантаження.

Від головного сонячного годинника Мачу-Пікчу, що лежить просто на північ від Салькантая, Південний Хрест стоїть над вершиною в найвищій точці під час сезону дощів. Інки пов'язували це положення з дощем і родючістю, а вершину вважали одним із головних божеств, що керували погодою на захід від Куско.