Національна бібліотека Перу, Національна бібліотека в Сан-Борха, Ліма, Перу

Головний корпус Національної бібліотеки Перу в Сан-Борха, спроєктований архітектором Франко Вельєю, — це велика будівля з пласким дахом, верхнім фасадом із сірого бетону, вузькою червоною смугою вздовж даху та нижньою частиною з білих горизонтальних плит, що чергуються з темним відбивним склом. Її відкрито 27 березня 2006 року, і того ж року вона отримала «Золотий шестикутник» на XII Бієнале архітектури Перу.

Заснована 28 серпня 1821 року Хосе де Сан-Мартіном, бібліотека відкрилася з приблизно 11 000 книг, конфіскованих у єзуїтів. Чилійські війська, що окупували Ліму 1881 року, вивезли значну частину зібрання; Рікардо Пальма, призначений директором 1883 року, збирав книги від хати до хати й 1884 року домігся повернення 30 000 томів. Пожежа знищила будівлю 10 травня 1943 року; Хорхе Басадре відбудував її та 1944 року заснував Національну школу бібліотекарів.

Назва бібліотеки вшановує Хосе де Сан-Мартіна, який заснував її 1821 року й подарував близько 700 книжок; Бернардо де Монтеагудо додав свою особисту бібліотеку. Рікардо Пальма, директор від 1883 року, після Тихоокеанської війни збирав книжки від хати до хати й дістав прізвисько «el bibliotecario mendigo», жебракуючий бібліотекар.

Бібліотека має дві відкриті для публіки філії: початкову будівлю на авеню Абанкай в окрузі Ліма та сучасну на авеню де ла Посія в Сан-Борха, до якої їдуть через авеню Хав'єр Прадо. Це бібліотека без видачі додому: з виданнями працюють на місці. Від 2020 року діє телефонна читацька послуга, тож відвідувати обидві філії не обов'язково.

Рікардо Пальма, призначений директором 1883 року, виявив трохи більше 700 книжок і збирав пожертви від хати до хати, за що його прозвали «el bibliotecario mendigo». 2007 року Чилі повернуло 3 778 книжок, вивезених під час Тихоокеанської війни.