Гірський хребет Кондор, гірський хребет між Еквадором і Перу

Кордильєра-дель-Кондор — це гірський хребет, що утворює кордон між Еквадором і Перу, простягаючись на кілька сотень кілометрів. Регіон має круті вкриті лісом схили, глибокі долини та плато, що створюють різноманітні зони від хмарного лісу до вищих висот.

Прикордонні суперечки щодо цього гірського хребта між Еквадором і Перу призвели до збройних конфліктів, що тривали кілька десятиліть, а напруга досягла кульмінації у військових сутичках у 1990-х роках. Мирна угода 1998 року остаточно вирішила територіальну суперечку та встановила чіткий кордон.

Громади шуар живуть у горах, дотримуючись звичаїв, переданих з покоління в покоління, використовуючи лісові ресурси способами, адаптованими до крутого рельєфу. Їхні села розкидані по долинах, де сімейні групи підтримують зв'язок із землею, яку вони завжди знали.

Хребет лежить на кордоні Еквадору й Перу; частина перуанського схилу входить до національного парку Ічігкат Муха-Кордильєра-дель-Кондор, створеного 2007 року. На цьому боці течуть річки Сантьяго й Сенепа. Ботанічні дослідження відновили лише після мирного договору 1998 року; експедиції від 2000 року, підтримані Ботанічним садом Міссурі та Федерацією шуар, дісталися басейну Коангос. Гірничі концесії та мідна копальня Мірадор, що працює з 2019 року, подекуди обмежують доступ.

1993 року Елвін Гентрі та його колеги дісталися високих пісковикових хребтів гелікоптером, наданим армією Еквадору, і вперше зібрали рослини на бромелієвих луках. Після конфлікту в січні 1995 року біологічні дослідження стали неможливими, аж до короткого візиту Хосе Мансанареса й Едуардо Куеви в травні 1998 року для збору Bromeliaceae.