Fortuna Glacier, Льодовик у Камберлендській затоці, Південна Джорджія та Південні Сандвічеві острови

Льодовик Фортуна це морський льодовик у Камберлендській затоці, який тече на північний схід двома чіткими гілками до навколишніх заток. Льодова маса розділяється на основну частину та східне крило, яке тягнеться майже до західного краю затоки Фортуна, створюючи широку білу льодову поверхню на тлі темнішого ландшафту.

Названий близько 1912 року, ймовірно, на честь китобійного судна «Фортуна», льодовик у травні 1916 року перетнули Ернест Шеклтон, Френк Ворслі та Том Крін під час першого переходу Південної Джорджії від затоки Кінг-Хокон до китобійної станції Стромнесс, після того як «Ендьюранс» розчавило у морі Ведделла. У квітні 1982 року тут висадилися загони SAS і Королівської морської піхоти в операції «Паракет»; два Wessex HU.5 розбилися у шторм, а Wessex HAS.3 з HMS Antrim вивіз усіх 16 людей.

Назву Fortuna зафіксували близько 1912 року, найімовірніше взявши її від китобійного судна Fortuna, що працювало у водах Південної Джорджії. Два рукави льодовика обрамляють вхід до затоки Фортуна, і ця назва тепер стоїть на картах поряд із затокою та китобійною історією острова.

Доступ до льодовика можливий лише зі спеціалізованими експедиційними командами, які досягають його на човні через Камберлендську затоку в цьому віддаленому куточку світу. Відвідувачам слід очікувати тривалих водних подорожей та мінливих льодових умов, які можуть швидко змінюватися залежно від погоди та сезонних циклів.

21 квітня 1982 року гірський підрозділ Special Air Service і 42 командос Королівської морської піхоти висадилися на льодовик у штормовий вітер і за дуже поганої видимості, щоб підійти до Грютвікена з несподіваного напрямку. Наступного дня під час рятувальних спроб розбилися два Wessex HU.5; Wessex HAS.3 під командуванням капітан-лейтенанта Ієна Стенлі вивіз усіх до темряви, маючи на борту 16 осіб замість звичайних чотирьох. Ця машина тепер зберігається у Fleet Air Arm Museum у Йовілтоні.