Arboretum Lussich, Ботанічний сад у Мальдонадо, Уругвай.

Арборетум Луссіч займає 192 га в Пунта-Бальєна, департамент Мальдонадо, за 15 км від Пунта-дель-Есте і 128 км від Монтевідео; доїзд через Каміно-Луссіч з траси 38. Антоніо Луссіч засаджував його з 1897 року на землі, що тоді була лише піщаними дюнами й скелями; тут понад 400 екзотичних і близько 60 місцевих уругвайських видів, зокрема 45 видів Eucalyptus і 20 видів Pinus.

Антоніо Луссіч, власник компанії морського рятування, 5 жовтня 1896 року купив близько 1800 гектарів дюн і скель між Арройо-ель-Потреро та Сьєрра-де-ла-Бальєна. З 1897 року він садив Tamarix, приморські сосни, Eucalyptus і Acacia trinervis проти вітру та піску, а протягом тридцяти років додавав види з усіх континентів. У грудні 1979 року 182 гектари перейшли до муніципалітету Мальдонадо й відкрилися для публіки; 1990 року додали ще 10 гектарів.

Антоніо Луссіч, власник компанії морського рятування, використав її зв'язки по всьому світу, щоб отримати насіння й саджанці з усіх континентів; біля свого будинку він звів затінки для рослин і вольєри для птахів, привезених з усього світу. Першими посадили Tamarix, приморські сосни, Eucalyptus і Acacia trinervis, щоб стримати вітер і пісок.

Вхід розташований на Каміно-Луссіч, біля траси 38, приблизно за 300 м від траси 93; місце лежить за 15 км від Пунта-дель-Есте і за 128 км від Монтевідео. Східний бік гірського пасма, захищений від найсильніших південно-західних вітрів, мав розсадники й розплідник, а тисячі рослин потім переносили на відкритий західний схил. Стежки йдуть через піщані дюни й кам'янистий ґрунт, тож потрібне міцне взуття.

Поруч із будинком, де він жив, Антоніо Луссіч звелів звести затінки для рослин і вольєри для птахів з усього світу. Східний схил сьєрри, захищений від найсильніших південно-західних вітрів, слугував розсадником і розплідником; пророщені рослини тисячами переносили на відкритий схил.