ГЕС Лос-Молінос I, Гідроелектростанція в департаменті Санта-Марія, Кордова, Аргентина

Гребля Лос-Молінос — бетонна споруда арочно-гравітаційного типу, заввишки 60 м від фундаменту та завдовжки 240 м по гребеню, на висоті 769 м над рівнем моря на річці Лос-Молінос у провінції Кордова. Темно-сіру стіну розділяють вертикальні шви, над нею світлий бетонний гребінь із низьким поруччям над затіненим басейном; на лівому березі здіймається червоно-коричнева скеля.

Будівництво розпочали 1949 року, основні роботи завершили 1951-го, а греблю урочисто відкрили в жовтні 1953 року. 1954 року нижче за течією додали компенсаційну греблю Ла-Кінтана, згодом станції Лос-Молінос I (1957) і Лос-Молінос II (1958). Дві греблі та дві станції утворюють гідроенергетичний комплекс Лос-Молінос.

У водосховищі ловлять пехерея, а також займаються плаванням, водними лижами та вітрильним спортом. Його обмежують три провінційні дороги: S-495 на півночі, шлях 5 на сході та S-271 на заході. Зелені легені Costa Los Molinos площею 20 гектарів у Трес-Баяс відкрито 28 жовтня 2024 року для захисту місцевої флори й фауни, зокрема чорного дятла.

Водосховище оточене трьома провінційними дорогами: S-495 на північному березі, дорогою 5 на сході та S-271 на заході. Гребінь греблі — пласка бетонна доріжка з низьким поруччям, доступна з дороги; біла огорожа із зеленим хвилястим візерунком позначає пішохідний край. Воду використовують для плавання, водних лиж, вітрильного спорту та риболовлі на пехерея.

Водосховище акумулює 307 млн м³ води з водозбору площею 980 км² і займає 24,5 км², максимальна глибина — 57 м. Із заходу його живлять чотири річки: Сан-Педро, Еспінільйос, дель-Медіо та Лос-Реартес. Стік, річка Лос-Молінос, прорізає низький хребет Кумбрес-де-лос-Інохос, перш ніж впасти в Анісакате.