Sierra de la Victoria, Гірська вершина в провінції Місьйонес, Аргентина

Сьєрра-де-ла-Вікторія — це пасмо округлих пагорбів із пласкими вершинами в системі Місьйонес, що тягнеться на 70 км з північного заходу на південний схід через департаменти Генерал-Мануель-Бельграно та Іґуасу. Її найвищі точки, Серро-Мелена (518 м) і Серро-Белья-Віста (510 м), лежать поблизу бразильського кордону, де вона зливається з Сьєрра-де-Місьйонес і Серра-да-Фартура.

Гора слугувала природним маркером кордону з ранніх колоніальних часів, визначаючи територіальні межі в провінції Місьйонес. Ця роль закріпила її як ключовий географічний орієнтир у регіоні.

Назва Вікторія не пов'язана з жодною задокументованою місцевою традицією; пасмо відоме своєю рослинністю. На схилах ростуть пало-роса (Aspidosperma polyneuron), гігантське дерево з цінною деревиною, і пальміто (Euterpe edulis), струнка пальма, чию їстівну серцевину добувають, зрізуючи стовбур, що вбиває рослину. Вище 650 м майже всі парана-сосни було зрубано.

Сьєрру перетинає Ruta Nacional 101, здебільшого асфальтована, прокладена вздовж місцевого вододілу й відкриває доступ до значної частини пасма. Найвищі висоти лежать біля аргентино-бразильського кордону на північ від Бернардо-де-Ірігоєна, де сьєрра з'єднується з Сьєрра-де-Місьйонес і Серра-да-Фартура. Потоки спадають обома схилами через водоспади й вузькі ущелини.

Найвищі точки — серро Мелена (518 м) і серро Белья-Віста (510 м) — лежать поблизу бразильського кордону, де пасмо сходиться з Сьєрра-де-Місьйонес і бразильською Серра-да-Фартура. Йому помилково приписують створення водоспадів Іґуасу, що утворилися на Парана і щороку відступають на 1–2 см угору за течією.